16.10.11. jazzoleg 

Повернення у дитинство

Сьогодні на дві години повернувся у дитинство.

Коли мені було років 12, я мріяв стати пілотом, а тому багато вихідних проводив у львівському аеропорту, спостерігаючи, як злітають та сідають літаки.

Це було досить цікавим заняттям. Огорожі, яка зараз стоїть довкола аеропорту, не було, тож можна було підійти впритул до злітної смуги (при бажанні навіть перетнути її, там навіть світлофор був, щоб люди, які жили в селі Скнилів за аеропортом, бува не потрапили під літак) та вибрати потрібну точку спостереження (я завжди вибирав місце, де літаки саме відриваються від землі).

Тільки перебуваючи біля самої смуги, можна було відчути задоволення від побаченого, відчути потужність моторів, коли, щоб не потріскали барабанні перетинки від надмірного гулу, потрібно було або відкрити рот, або закрити вуха. Навіть запах вихлопних газів якийсь особливий.

Але десь трошки пізніше трапився якийсь інцидент, комусь там знесло голову гвинтом (чи якомусь глуховатому дачнику, чи місцевому алкашу), і всю територію аеропорту огородили парканом, за яким вже нічого не було видно. Якщо ж спостерігати за всім аеропортним дійством з-за паркану, то ефект явно не той.

Я і тепер, час від часу, навідуюся з дітьми у Скнилів, щоб поглянути на літачки плюс помилуватися краєвидами, а також поспостерігати за будівництвом нового терміналу. Вирішив і сьогодні, оскільки світило сонечко, поїхати туди на годинку-другу. Приїжджаю - а там паркана, з-за якого ми спостерігаємо за літаками, нема! Старий знесли, нового ще не поставили. І це якраз у цьому місці, де літаки торкаються злітної смуги, коли сідають, чи починають розбіг, коли злітають.

Я як ніби повернувся у дитинство, коли між тобою і літаком немає ніякого бар'єру, коли діти махають рукою пілотам, і ті махають у відповідь, коли від стартового реву двигунів у тебе дрижить земля під ногами, коли у тебе під носом сідає літак на смугу, і ти чуєш запах паленої гуми коліс (якщо він сів занадто різко).

До самої смуги ми не підійшли, бо, я думаю, охорона нас звідтам би швиденько прибрала, але і відстані в 50 м вистачило, щоб відчути море насолоди від побаченого.

Сподіваюся, що до наступної неділі той відрізок периметру ще не закриють парканом, тож знову можна буде подивитися на літаки зблизька. Тож якщо хтось має бажання показати дітям зблизька, як сідають і злітають літаки, можу показати точку. Для тих, хто вже не раз літав - враження зсередини літака та ззовні значно відрізняються, так що приєднуйтеся до екскурсії - не пожалкуєте.

P.S. Шкода, що я не взяв фотоапарата з собою, тож мусив фоткати телефоном. Вибачайте за якість.

Ми тільки що прийшли і відразу бонус - Люфтганза відлітає до Мюнхена.



Турки, на відміну від WizzAir, яким тимчасова смуга закоротка, не бояться літати до Львова на A-319.



Австрійські стріли сідали на одне шасі і досить різко, то від нього було чути запах паленої гуми.



Повний літак "турків" відлітає на море.