_{18.08.2010.
Микола Мельник
Невтішні прогнози}

Один європейський соціолог-експериментатор провів у свій час цікаві досліди над щурами. Щурі у звичайних умовах один одного не їдять, гидують. Тож соціолог вирішив примусити щура їсти своїх. Він помістив здорового щура у клітку і не годував його тривалий час. Потім підкинув у клітку дохлого щура. Спочатку здоровий щур не чіпав трупа, але, коли голод став нестерпним, таки з’їв його. Їди не давали і далі. Тоді до щура у клітку підкинули пораненого, слабкого щура. Здоровий знову досить довго обходив пораненого стороною, але потім наважився і пустив на харчі. Наступним крок експериментатора було підкинути у клітку абсолютно здорового щура, але меншого та слабшого за того, хто став об’єктом досліду. Цього разу здоровий щур вже ні на що не чекав, швидко умертивив свою жертву і з’їв. Коли ж щура, над яким проводили експеримент, випустили у відносно вільні умови до своїх співплемінників, він відкрив на них сезон полювання.

Ті щурі, які зараз при владі, давно вже навчилися їсти людей, може не у прямому смислі, але у дуже близькому до прямого. Коли всі громадяни трудилися на заводах, у шахтах, на колгоспних полях, вони вважали за краще красти шапки, кидати людей на гроші при грі в карти на курорті, займатися рекетом, викраденням і вбивствами людей, аби заробити собі на хліб.

Потім настала приватизація, і вони завдяки своїм зв’язкам у владі, нарізали собі заводи, шахти, ринки, поля і футбольні клуби. Як каже Лесь Подерев’янський, “цинічний гвалтівник собак та кіз, згодом статечна людина, член суспільства, депутат палати лордів”. Певний час була дуже сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках, і їхні заводи давали їм достатньо грошей, аби знову не почати красти шапки, західні банки з 2005 до 2008 влили в Україну понад 100 мільярдів доларів.

Однак вдарила криза, заводи, у які ніхто і не думав вкладати гроші, перестали давати необхідні гроші. Настав час згадати про шапки. Але ні, шапок тепер вже мало, варіант «куплю костюм с отливом и в Ялту» тепер не канає, тепер мінімум Luis Vitton, Frank Mueller, яхта і Монако. Значить, крім шапки, треба забрати в людей все. Тим більше, що це не проблема.

Колись на заваді викрадачам шапок, викрадачам людей та здирникам стояла міліція, прокуратура, суди, КГБ врешті-решт. Принаймні робили вигляд, що стояли на заваді. У часи Брєжнєва-Горбачова кримінальники і цеховики зрослися з партійно-насильницьким апаратом СРСР, і під час PERESTROYKA та за часи існування незалежних держав розписали з ними майно і вплив. В Україні зараз міліція, прокуратура, суди і СБУ просто підпорядковані тим, кого колись мали хапати і закривати за кримінальні злочини, в тому числі за розкрадання народного майна в особливо великих розмірах (в часи СРСР – вишка). І тепер весь апарат насильства допомагає знімати шапки, красти гаманці та їх вміст, відбирати квартири, бізнес і навіть людське життя.

Коломойський, Фірташ, Ахмєтов, Юра Єнакієвскій відчувають проблеми з бабулєсом? В чому проблема? Є ж 46 мільйонів бидла, які будуть працювати на ЛЮДЕЙ, які мають відчути покращення життя вже сьогодні. Бидло буде платити за газ дорожче, ніж німці, за бензин дорожче, ніж в Нью-Йорку, за продукти харчування удвічі дорожче, ніж в Польщі. Бидло побудувало собі бізнес? Якого хрєна! Забрати, якщо бізнес успішний! Бидло не може заплатити за ЖКП? Заберемо все, що воно має.

З 1 серпня, крім підвищення ціни на газ, вступив у силу новий закон України «Про судоустрій». А тепер довга цитата з «Дзеркала тижня». Прохання дочитати до кінця.

“Набрання чинності новим Законом України «Про судоустрій» збагатило життя українців багатьма сумнівними новелами. Передусім це пов’язано з тими процесуальними змінами, які він вніс у діюче законодавство. Зокрема, це зміни до розділу другого Цивільно-процесуального кодексу України (Наказне провадження), що регулює порядок спрощеного (не в позовному порядку) вирішення питання про стягнення боргів.

Зокрема, у ст. 96 ЦПК з’явилося кілька нових пунктів, які дозволяють суду видати судовий наказ у тому разі, якщо, наприклад, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Механізм отримання судового наказу дуже простий: звернення в місцевий суд за місцезнаходженням (проживанням) боржника. На розгляд питання дається три дні, без судового засідання та виклику сторін. Потім копія судового наказу надсилається боржникові рекомендованим листом. Навіть якщо його не було за цією адресою, днем отримання копії наказу вважатиметься дата на відмітці пошти про відсутність боржника за цією адресою або дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення чи відмову на отримання. Від цих дат у боржника є 10 днів на те, щоб подати до суду заяву про скасування зазначеного наказу (у разі незгоди з ним). Якщо раніше було достатньо подати до суду заяву про скасування, щоб наказ був скасований майже автоматично, то тепер ця процедура трохи ускладнилася, і вирішення долі такої заяви, на мій погляд, слід більше віднести на розсуд суду, ніж на норми права. Причому якщо видача судового наказу проводиться без виклику сторін та судового засідання, то розгляд заяви про скасування такого наказу — навпаки: в судовому засіданні з участю стягувача та боржника. Цей момент, на мій погляд, порушує рівновагу процесу, оскільки отримати судовий наказ значно простіше, ніж його скасувати.

Але, якщо так сталося і суд не отримав упродовж 13 діб (з урахуванням десятиденного терміну на подання боржником) заяви на скасування судового наказу, то цей документ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред’явлення до виконання. Що це означає? А це означає, що з ним можна йти до Державної виконавчої служби з усіма поганими для боржника наслідками. Оскаржити ж зазначений документ уже дуже малоймовірно”.

Отже, якщо у вас навіть найменша заборгованість по оплаті ЖКП, кабельного, інтернету, на вас у ПОЗАСУДОВОМУ порядку буде накладено стягнення, за яке ви відповідаєте всім своїм майном.

Тепер прийшов час згадати абсолютно ліві квитанції з липовою “заборгованістю”, які мені додому прислає Львівводоканал, а також про сотні тисяч самотніх бабусь і дідусів, які не звикли особливо зберігати документи про оплату, яким нікому допомогти юридично, і які фактично стоять на порозі втрати своєї власності.

Щурі голодні і вони настроєні з’їсти все.

Коментарі:

18.08.2010  Дід Панас

Схоже, що по-крупному дєрібанити вже нема що, от і починають "скрєсті по сусєкам". Цікаво, що буде, коли виявиться, що на вишкрібання "сусєків" витрачається більше "калорій", ніж знаходиться?

Ваше ім'я:

Ваш коментар

Оновити сторінку

Увага!!! Якщо Ви хочете, щоб Ваш коментар був доданий, обов'язково поставте галочку біля кнопочки "Додати".