_{29.04.2010.
Микола Мельник
Історичні ремінісценції}

29 травня 1091 року, рівно 919 років тому (якщо зігнорувати різницю між Юліанським та Григоріанським календарями) візантійське військо на чолі з імператором Олексієм І Комниним у долині річки Мариця завдало рішучої поразки величезному війську печенігів. Багато печенігів загинули під час самої битви, з тих, кого взяли в полон, значну частину вирізали. Тих, які залишилися, переселили на колишні болгарські землі, охрестили і примусили займатися сільським господарством.

Частина, щоправда, записалася у візантійську «міліцію», і потім, у 1096 році супроводжували через Балкани загони хрестоносців.

Як написала донька імператора, «через один день печеніги не побачили травня».

Цього могло б і не статися, якби безпорадному імперському візантійському війську не допомогли інші кочівники – половці, очолювані героями українських народних казок – Тугорканом і Боняком. Керовані жадобою нових пасовищ та багатої здобичі, вони цілком могли виступити і на боці печенігів, і тоді б плакати довелося мешканцям Константинополя.

Однак доля вирішила інакше.

31 травня 1223 року на річці Калці добре організоване монгольське військо Джубе і Субедея розбило об’єднані загони половців та руських князів.

Константинополю до свого падіння довелося чекати ще 362 роки і 1 місяць, до 29 травня 1453 року.

Так мінялася доля народів та імперій.

Коментарі:

29.04.2010  ww

ура! нова нотатка!!! :)))

29.04.2010  Mykola

На фото - долина річки Мариця, де і відбулася битва

30.04.2010  guest

и при чем здесь печенеги?

Ваше ім'я:

Ваш коментар

Оновити сторінку

Увага!!! Якщо Ви хочете, щоб Ваш коментар був доданий, обов'язково поставте галочку біля кнопочки "Додати".