_{01.07.2009.
Микола Мельник
Фотосвідоцтво}

Цю фотографію реклами державного лохотрону зразка 1982 року я зробив на селі. Зараз вона служить чи то однією зі стінок клітки для кроликів, чи виконує якесь інше господарське призначення, не пам’ятаю точно. На жаль, облігації цієї державної позики не годяться навіть в якості туалетного паперу (надто багато ступенів захисту і через це дуже жорсткі).

Ця невибаглива реклама нагадує мені відразу про кілька речей сьогодення:

1) «Юліну тисячу». Вражає той факт, що 100 радянських рублів прирівняно до 100 грн. Для порівняння: чорний хліб у 1982 коштував 16 коп., батон – 22 коп., пачка печива «Ювілейне» – 28 коп. за пачку, масло (не маргарин, який тепер видають за масло!) – від 2 рублів 80 коп. до 3-80.

Ні, це не ностальгія за дешевою ковбасою. Просто кошти, які у свій час люди вклали у радянський «Ощадбанк» та різноманітні позики, було вкладено у будівництво промислових об’єктів, електростанцій, доріг. І саме ці об’єкти та рента від їх функціонування повинні були стати базою для відшкодування вкладникам радянського «Ощадбанку». А теперішні компенсації – це милостиня, за якою треба вистоювати в чергах.

2) Рекламу депозитів. Коментарі зайві.

3) ... СРСР. Хто в 1982 міг подумати що він не доживе до 2002? Варто задуматися над тим, чи доживе Україна ... наприклад до 2012.