_{22.10.2009.
Купчик
Вискочка...?}
Думаю, зразу можна догадатись кого маю на увазі. Так – Арсенія Яценюка. Його постать мене завжди тішила. Молодий, веселий, самовпевнений – не погано виділявся на фоні інших політиків. А нервово-агресивна кампанія (явна та прихована) зі сторони прихильників ювт, мені завжди піднімала настрій. Голосувати за нього мені думка, звичайно, ж, ніколи в голову не приходила.

Першої ластівкою від Арсенія, від якої я офігів, була не смугаста реклама (її я сприйняв цілком нормально), а гасло на одній з ній “Країну врятує нова індустріалізація”. На вулиці 21 століття, світ живе інформаційно-інноваційними змінами, а тут “молодий політик” закликає зайнятись “створення великого машинного виробництва й здійснити перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства” (цитата з визначення слова “індустріалізація”).

Потім була наївно-дитяча галаслива кампанія “нас б’ють!” (умовно названа “пост-ужгородський синдром”), коли по всій країні почали “бити” яценюківських агітаторів.

Сьогодні ж мене аморфний “фронт змін” вбив на повал… Ніколи не брав їхніх рекламок-газеток, і відповідно не читав. Зранку у своїй поштовій скриньці знайшов смугасто-полосату газетку (без вихідних даних, тиражу й т.д.). Я б її викинув не читаючи, так як завжди поступаю з непотребом, який закидають в скриньку, якби мою увагу не привернула карта Європи і підпис під нею “Сьогодні ЄС – це проект, який не об’єднує, а розділяє Європу”. Ого, думаю, це цікаво! Вирішив прочитати повністю. Читаючи хотілось реготати, а інколи волосся ставало дибки. Коротенько деякі витяги. Заголовок газетки “Велика Європа” і зразу велике фото київської «баби». А в тексті “Насамперед треба припинити пусті розмови про громадянське суспільство, демократію, вільний ринок і вступ до Європейського Союзу. Насправді ці гасла лише маскують той факт, що триває демонтаж радянської спадщини. Заради інтеграції у світову економіку руйнується самодостатнє народне господарство, ідеали споживання приходять на зміну суспільству соціальної справедливості, а управлінські системи, що ефективно працювали, знищуються як пережитки комінустичної епохи.” Я плакав! Виявляється економіка в нас була самодостатня, а не зав’язана на військово-промисловий комплекс СССР, а управлінські системи ефективно працювали!!! Мля… Цікаво, чому ж він тоді розвалився?

Далі ще крутіше – “якщо сьогодні неупереджено оцінити радянський проект, виявиться, що соціалістичне суспільство було набагато ближчим до сучасної Європи, ніж Україна зразка 2009 року”. Не знав, що в сучасній Європі катують і позбавляють життя, тільки за те, що ти патріот або віриш в Бога… Дивився я на їхню карту – і думав, кого ж ЄС розділив? Майже всі (окрім нейтральної Швейцарії, Норвегії, колишньої Югославії, лукашенківської Білорусі, і нашої України) всі Європейські країни вхдять в ЄС. Так ні, - виявляється турки, москалі, всі середньоазійські країни – це Європа!!! Династія Алієвих, Туркмен-Баші, Путін-Мєдвєдєф – лідери європейських націй… Ну а далі був висновок, якого слід було очікувати: “Україна повинна сама почати інтеграційні процеси процеси у Східній Європі. Ініціювати створення союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.” Я вже не знав, чию газетку читаю, - Яценюка чи якихось комуністів-вітренківців. Такої пост-совєтської маразматичної ностальгії я давно не читав. Російські політтехнологи забули для кого пишуть, для Арсенія чи Путіна (а можливо просто скопіювали). Думаю, у Західній Україні така агітація додасть ду-у-у-же багато голосів :)))

Ще таке почитаю і стану палким прихильником євроінтеграції.
_{Клацнувши на фотографіях газетки зможете побачити їх у великій роздільній здатності (для бажаючих почитати її детальніше)}