_{06.07.2009.
Микола Мельник
Твін Пікс: спроба аналізу
(текст для поціновувачів серіалу)}

Не секрет, що сучасна культура є передовсім масовою, егалітарною, і як би не намагався Хосе Ортега-і-Гасет переконати нас, що справжня культура не може бути масовою, це не так. Культура мікросоціумів (груп за схильностями і уподобаннями) витіснена на маргінес і не несе того соціального змісту, який несе культура масова.

У той же час масова культура не втратила своєї елітарності, оскільки особливого змісту набуває її вибраність, як би дивно це не звучало.

Вибраність полягає у тому, що океан один для всіх, але є мисливці за китами, є ті, хто пірнає за губками, і також ті, хто привозить до порту заморожених оселедців. У світовому океані масової культури кожен знаходить для себе прихований зміст і відкриту форму.

Мова буде йти про кінематограф.

Сучасне кіно безумовно є основним предметом, суб’єктом і об’єктом масової культури і масової свідомості. Воно вже давно переросло свої рамки салонного “дивадла”, переступивши одною ногою в реальність, а другою залишаючись у літературі, живописі і музиці.

Спробую подати читачам своє прочитання популярного у свій час серіалу «Твін Пікс».

Отже, Twin Peaks .

Режисер Девід Лінч, сценарист Марк Фрост, музика Анджело Бадаламенті. У ролях: Шеріл Лі, Шерилін Фенн, Кайл Маклохлан, Лара Флінн Бойл, Майкл Онткін, Медхен Емік та інші.

Сюжет розгортається немов казкове оповідання.

У маленькому містечку (замкнутий простір) стається вбивство, і до нього приїжджає агент ФБР. А далі весь сюрреалізм починає нагадувати за структурою щось вельми невипадкове, щось надто вже схоже на давні легенди, щось, що має, можливо, дещо спільне з колективним підсвідомим.

Ось що я побачив у фільмі.

1. Весь фільм наповнений протилежностями.
Світ духів – світ людей;
Таємне – явне (навіть 2 версії Лориного щоденника);
Реальне – містичне;
Лора – її двоюрідна сестра (білява-чорнява, розпусна-моральна);
Одрі Горн – рідний брат Одрі (красива, розумна, досконала – неповноцінний);
Брати Горни (високий-низький);
Спритний поліцай Яструб – недолугий Ендрю;
Піжон, з яким Люсі переспала (завідувач відділу чоловічого одягу універмагу Горна) – неохайний Едрю;
Людяний і товариський 1 агент ФБР – цинічний 2 агент ФБР
Жак Рено – Жан Рено (товстий-худий, дурний-розумний, недолугий-спритний);
Сестри-шльондри (мадам з "Одноокого Джека" – подружка Жана Рено);
Видіння: карлик – худорлявий велетень;
Суддя худий і зарослий –прокурор товстий і лисий.

2. Кожен має свою ваду (проблему). Жодного нормального!
«Неповноцінністі»:
Едипів комплекс (старий Горн – Одрі Горн, Ліланд – Лора);
Агорафобія;
однорукість (продавець взуття);
одноокість (дружина Еда);
олігоспермія (Ендрю)
Лео Джонсон перед хворобою – активний, агресивний, здійснює далекі подорожі. Після хвороби – подібний до дитини, паралізований.
«Бзіки»:
Пончики агента ФБР;
Кокос доктора-психіатра;
Сигара Горна;
Танці-співи Ліланда;

3. Немає щасливих подружніх пар чи щасливого кохання.
Не склалося з коханням у Лори;
Ед не живе з тою, з ким зустрічався;
Секретарка поліції (Люсі) не може знайти спільної мови з Ендрю;
Шериф нещасливий у коханні до Джозелін Пеккард;
Бен під каблуком у сестри покійного Ендрю Пеккарда (коханки Горна);
Жінка Лео таємно зустрічалася з красунчиком.

4. Насильство чиниться стосовно рідних і близьких:
Ед вибив око дружині;
Ліланд вбив дочку;
Коханка Жана Рено мріє позбутися від сестри.

Може у цьому всьому і немає аж такого соціального змісту, але, як на мене, Фрост і Лінч намагалися донести до глядача те, що наше суспільство таки далеке від ідеалу. Нехай і в такій, сюрреалістичній формі. Think about it!

_{Фото з інтернету.}