08.06.11. Mykola У минулому для перекладу з/на іноземної мови навіть тим, хто її добре знав, потрібний був словник. Для кращого перекладу – чим грубший, тим кращий.
Зараз можна скористатися спеціальними програмами-перекладачами (як, наприклад, PROMT), програмами-словниками (ABBYY Lingvo тощо), які значно полегшують роботу “живих” перекладачів, сервісом http://translate.google.com та іншими інтернет-перекладачами. Але найбільший прорив інформаційних технологій у галузі перекладу полягає навіть не в тому, що комп’ютери та Інтернет полегшують людям доступ до величезних баз даних, не в тому, що тепер для того, аби знайти потрібне слово (форму, вираз, приклад вживання) не треба лопатити товстезні словники і довідники, а в тому, що тепер до створення словника зокрема і писаної мови в цілому причетні мільйони людей.
Наприклад, on-line словник multitran.ru містить не тільки і не стільки базу даних виданих друком словників, як те саме ABBYY Lingvo, а є своєрідною платформою для обміну досвідом для тисяч і тисяч професійних перекладачів, які подають сюди приклади вживання того чи іншого слова (виразу), які зустрічалися у їхній діяльності, з чим би вона не була пов’язана. Якщо грубезний друкований словник був освячений авторитетом свого укладача-ерудита (або групи таких ерудитів), авторитетом закладу, де він був створений (певний університет, кафедра тощо), то сучасний вимір словника акумулює у собі ширший людський досвід і є до певної міри тріумфом “колективного розуму”. Так само інтернет-платформа mymemory.translated.net робить доволі непогані машинні on-line-переклади ґрунтуючись на десятках тисяч текстів, перекладених вручну.
Цим ліквідовується монополія обраних на знання іноземних мов, що, звичайно, сильно звужувало горизонти кожного, і створюється прецедент для ширшого втілення – аж до колективного написання законів.
|
Коментарі до даної статті відсутні. Ви можете бути першим!